04.05.20р Планування мартенівських цехів

Конспек лекцій за 04.05.2020 р

Модуль 4.6.1.       « Планування мартенівських цехів,

                                класифікація , основні вантажообороти»

ХІД   ЗАНЯТТЯ

1.Організаційна частина .

1.1. Повідомлення назви модуля , мети і ходу заняття .

2. Проведення фронтальної бесіди із студентами по попередньому модулю

3. Пояснення нового матеріалу

Класифікація мартенівських цехів .

Мартенівські цехи класифікують за продукційністю , способом подачі шихти до печей , способом заливки в піч рідкого чавуну і розливу сталі . За продукцій – ністю мартенівські цехи можна розподілити на цехи малої , середньої і вели – кої продукційності . Цехи продукційністю до 500000 т сталі на рік відносять до цехів малої продукційності , від 500000 до 1500000 т – до середньої , від 1500000 до 5000000 т – до великої продукційності .

     По способу подачі шихти мартенівські цехи розділяють на цехи з крановою системою подачі шихти і цехи з подачею шихти напольними  завантажувальни - ми машинами . Робота мартенівських цехів з крановою подачею шихти і завантаження її і піч крановими поворотними завантажувальними машинами : мульди , завантажені на шихтовому дворі , встановлюють на балконі робочої площадки цеху кранами , обладнаними спеціальними вантажозахватними пристроями ; завалку шихти здійснюють поворотними завантажувальними машинами мостового типу .

         Заливку чавуну в цих цехах ведуть зі сторони розливного прольоту . Сталь розливають у виливниці , що встановлюються  в стаціонарні канави . В цехах середньої продукційності розлив сталі проводять у виливниці , встановлені на рухомих візках . Кранова подача шихти здійснюється в мартенівських цехах  малої і середньої продукційності .

 При подачі шихти напольними завантажувальними машинами залізостальний брухт і сипучі матеріали подають до печей в мульдах , що встановлюються на візках , завантаження мульд проводиться в спеціальних будівлях ( шихтових відділеннях ) ; тверді шихтові матеріали завантажують в печі напольними завантажувальними машинами ; заливку рідкого чавуну в печі проводять мостовими кранами зі сторони пічного прольоту .

     Сталь розливають у виливниці , встановлені на візках ; роздівання зливків       ( зняття з них виливниць , утеплювачів ) здійснюється в спеціальному відділен - ні роздівання зливків , обладаному стриперними кранами . Потяги з виливни – цями готують поза розливного прольоту в окремій будівлі – відділенні підгото – вки потягів . На деяких заводах ці відділення , як і стриперні (роздягання зливків) , виділені в окремі цехи підготовки потягів .

Призначення  шихтового прольоту – накопичення потягів із стальним брухтом і сипучими матеріалами і маневрування ними в періоди завалки шихти на черговій печі цеха . З цією метою в ньому прокладені два або три залізничних шляхи нормальної колії , сполучені  між собою і з пічним прольотом необхідною кількістю з’їздів із переводами стрілок .

     Міксерне відділення часто розміщують в безпосередній близькості до головної будівлі мартенівського цеху біля його торців . Призначення міксерів – утворення в цехах необхідного запасу чавуну , що забезпечує певну незалежність роботи сталеплавильних агрегатів від роботи доменних цехів : усереднення хімічного складу чавуну і його температури ; зменшення витрат обладнання доменного і сталеплавильного цехів ( чавуновозні ковші , заливочні крани ) .

Міксер являє собою стальну циліндричну або бочкоподіб ну ємкість з відношенням довжини до діаметру 1,0 – 1,4 , футеровану зсередини вогнетривкими матеріалами і обладнану  механізмом повороту .

          У верхній частині міксера є отвір ( з кришкою , що автоматично закрива – ється ) для злива чавуну із чавуновоз них ковшів доменних цехів . Зливний но- сок міксера , обладнаний пальником , служить для зливу чавуну із міксера в чавуновозні ковші  сталеплавильного цеху . В боковинах міксерів знаходяться оглядові отвори для торкретування і отвори для пальників , щоб підтримувати необхідну температуру всередині міксерів . Циліндрична частина обладнана двома бандажами , з допомогою яких міксер опирається на опорні катки . Центр тяжіння міксера розміщується нижче осі поворота , що забезпечує самос – тійне повернення міксера в початкове положення у випадку , якщо неполагод – жений реєчний механізм поворота  і у випадку знеструмлення . Швидкість поворота міксера  0,1 м/с . Місткість міксерів в залежності від добової витрати чавуну ( із розрахунку 6 – 8 год перебування в ньому чавуну ) може складати 600 , 1300 , 2500 т .

     Футеровка міксера повинна забезпечувати мінімальні теплові втрати , що не перевищують 3 – 5 ⁰С /год , і тривалу службу між ремонтами . Стійкість футе – ровки ( кампанія ) міксерів визначається кількістю пропущеного через них чавуну ( від 500 до 2500тис . т ) і досягає двох років .Робочу частину футеров – ки , що контактує з рідким чавуном , виконують із магнезитової цегли , теплоізоляційний шар – із доломіта і шамотної цегли , зведення міксера – із шамотної цегли . Для підвищення стійкості футеровки проводять періодичні гарячі ремонти шляхом торкретування , підмазкою глиною і підсипання боковин носків міксерів магнезитом , де спостерігається її максимальне зношен – ня . Зливка чавуну в міксери проводиться заливочними міксерними кранами  Q = 125/30 і 180/50 т. Число міксерів визначається за наступною формулою :

   п = ( 1,01 П доб К год τ ) /( 24 gh ) ,

де 1,01 – коефіцієнт , що враховує втрати чавуну в міксері , П доб – добова продукційність цеху , т ; Кгод – прийнятий для даного цеха витратний коефіцієнт чавуну на 1 т сталі , т ; τ – середній час перебування чавуну в міксері , год ; 24 – число годин в добі ; h – коефіцієнт наповнення міксера          ( 0,7 ); g – міскість міксера , т .

     Під зливним носком міксера встановлюється лафет з порожнім ковшем. Контроль кількості налитого в ковш чавуну здійснюється вагами , встановлени - ми під лафетом . Показники ваги виведені на прилад в приміщенні пульта управління міксера . В міксерних відділеннях встановлюються машини для скачування шлаку із міксера або із чавуновозних ковшів ; є яма для ремонту ковшів , крюки для обривання настилів , що утворюються в ковшах , та інше допоміжне обладнання . Чавун із доменного цеха надходить в чавуновозних ковшах по шляху , розміщеному на рівні підлоги цеху , а чавун – в чавуновоз них ковшах , що транспортуються на лафетах електровозами або тепловозами по шляху на рівні робочої площадки цеха .

      Шихтові відділення цехів призначені для зберігання і безперервного постачання сталеплавильних агрегатів металобрухтом і сипучими матеріалами ( рудою , вапняком ) , а також заправочними матеріала – ми  ( доломітом , магнезитом ) .Шихтові двори обладнані бункерами ямного типу для зберігання металобрухту і сипучих матеріалів ; мостовими кранами , обладнаними : електромагнітними шайбами або грейферами для розвантаження брухту сипучих ; потягами з мульдами ; сіткою залізничних шляхів . Звичайні шихтові відділення обладнані трьома шляхами . Перший шлях призначений для завантаження потягів з сипучими матеріалами ; другий – для завантаження брухту . Третій шлях , розміщений повздовж стіни шихтового відділення , призначений для постановки вагонів з металобрухтом що , щойно надійшов . Четвертий шлях        ( тупіковий ) знаходить над бункерами з сипучими матеріа – лами , що завантажуються шляхом відкриття люків вагонів .Бункери ямного типу виготовлені із залізобетону . Глибина бункерів для сипучих матеріалів складає 6 – 7 м з коефіцієнтом заповнення 0,8 , а для брухту – 2 – 3 м з коефіці- єнтом заповнення 1,2 .

     В сучасних мартенівських цехах з системою завантаження шихтових матеріалів напольними завантажувальними машинами шихтові двори розміщуються паралельно головній будівлі на рівні робочої площадки або на рівні підлоги мартенівського цеху .Перший варіант розміщення шихтового двору забезпечує більш швидке пересування потягів з навантаженим брухтом в пічний прольот , ніж другий . Тепер будуються відділення для сипучих матеріалів і відділення для феросплавів . Ширина шихтових дворів 24 – 30 м . Довжина залежить від числа і розмірів бункерів , ям і визначається нормами витрати матеріалу на 1 т сталі , продукційністю цеха , нормами запасу .

    В сучасних мартенівських цехах відділення підготовки потягів виділені в спеціальний цех підготовки потягів , який складається з відділень : роздягання зливків ; підготовки потягів під розлив спокійної , напівспокійної і киплячої сталі ; очищення і змазки виливниць.

     У відділенні роздягання зливків  стриперними кранами проводять такі операції : зняття утеплювачів із зливків спокійної сталі і підрив зливків , а також підрив зливків і зняття виливниць із зливків киплячої сталі .

  У відділенні підготовки потягів , якщо розлив сталі проводиться тільки зверху і операції по очищенню та змазуванню виливниць винесені в окрему будівлю , проводять роботу по очищенню піддонів від відпрацьованої цегли , центровці виливниць на піддонах , встановленню металевих пробок в глухо донні виливниці , ремонту і встановленню прибуткових надставок або вкладишів , заміні виливниць , що вийшли із ладу .Останньою операцією являється продувка виливниць стисненим повітрям перед транспортуванням потягу в розливочний прольот .

     При розливці сталі сифонним способом підготовка потягів ускладнюється , так як з’являються додаткові операції по розчищенню і набиранню піддонів сифонною цеглою , підготовці і установці центрових , встановленню шамотних стаканів в глуходонні виливниці .

     Охолоджуючий водяний душ передбачається для прискорення обороту виливниць . Тривалість охолодження виливниць під водяним душем складає 15 – 20 хв .

     Шлакові відділення являють собою відкриті естакади , обладнані мостовими електричними магнітно – грейферними кранами , ямами для шлаку , установ – ками для змащення чаш вапняковим розчином , двома залізничними шляхами : один для постановки шлакових чаш  , другий для постановки вагонів для відвантаження шлаку . При перевертанні шлакових чаш лафети прикріплю – ються до рейок спеціальними захватами .

Письмово відповісти на такі питання:

1. Як класифікують мартенівські цехи ?

2. Які бувають мартенівські цехи за продукційністю ?

3. Як розподіляють мартенівські цехи за способом подачі шихти ?

4.Яке призначення шихтового прольоту ?

5.Яке призначення міксерного прольоту ?

6.Яка будова міксера ?

7.Робота шихтового відділення .

8.Яке призначення відділення підготовки потягів ?

9.Що являє собою шлакове відділення ?

Домашнє завдання И.И.Борнацкий ( « Производство стали» стор 250 – 252 .